Сталева основа військового побуту

Постачання та банно-пральне обслуговування армії є ключовими завданнями, як у мирний, так і у воєнний час. Але грамотно організувати харчування особового складу та проведення санітарно-гігієнічної обробки на марші зовсім не так легко, як це може здатися на перший погляд.

Технічне оснащення служби речового забезпечення також періодично оновлюється та вдосконалюється, як і інше технічне оснащення армії. А сталь як конструкційний матеріал є основним помічником людини в реалізації заходів, спрямованих на збереження здоров'я військовослужбовців та запобігання ймовірності виникнення педикульозу та епідемічних захворювань.

Не хлібом єдиним

Сухий пайок неодноразово рятував багатьох від голоду під час тривалих походів та під час проведення складних рятувальних та спеціальних операцій. Адже без гарячої їжі неможливо забезпечити повноцінну бойову готовність воїнів. До того ж не варто ігнорувати той факт, що правильно організований режим харчування суттєво покращує військовий побут, сприяє гарному настрою та зберігає здоров'я особового складу.

І якщо в стаціонарних умовах кухні та їдальні можна укомплектувати всім необхідним обладнанням для приготування гарячої їжі, то в польових умовах це практично неможливо. Тому під час походу, навчань, спецоперацій існує практика застосування польової кухні – спеціального автономного комплексу, що дозволяє приготувати перші, другі та навіть треті страви в мобільних умовах. Теплова обробка продуктів харчування здійснюється у спеціальних котлах, які мають подвійне дно та опалюються за рахунок згоряння твердого або рідкого палива, а їх продукти горіння відводяться через димар.

Враховуючи, що на марші важливо максимально знизити габарити і вагу рухомого майна, пересувні польові кухні мають конструкцію, що трансформується, і навісне спорядження. Тому в паспорті завжди вказуються її розміри у похідному та робочому стані, а також маса суха та у повному спорядженні.

Прародичем сучасних польових кухонь прийнято вважати похідну кухню французької армії Наполеона I. Хоча заради справедливості треба зауважити, що на початку XIX століття в багатьох арміях великих держав того часу почали використовуватися одно або двовісні візки з встановленими на них котлами. Таке вирішення питання з харчуванням солдатів та офіцерів, що перебувають на марші або віддалених кордонах, дозволило значно покращити боєздатність та стан здоров'я особового складу.

Реконструкція армійської кухні Наполеона. Ілюстрація Ellie McQueen

У міру розвитку технологій відбувалися значні зміни в польових кухнях. Поступово:

• мідні котли були замінені сталевими, їх конструкція трансформувалася і ставала більш ергономічною і функціональною;
• коней, що використовуються як гужовий транспорт, замінила моторизована техніка;
• значно підвищилася продуктивність та швидкість пересування польових кухонь.

Основні вітчизняні модифікації

Сучасні польові кухні класифікуються за декількома ознаками, але основними вважаються продуктивність, комплектація та мобільність. Продуктивність визначається обсягом котлів та кількістю персон, для яких можна приготувати гарячу їжу. Існують польові кухні для приготування їжі для 3, 10, 30, 50, 125 та 170 осіб. Залежно від комплектації вони можуть мати один або кілька котлів і шаф, кип'ятильник або водонагрівач. За ступенем мобільності польові кухні бувають переносні та пересувні. Перші, як правило, розраховані на забезпечення до 10 осіб, пересувні мають більш високу продуктивність і можуть транспортуватись автомобільним, гусеничним, а іноді й гужовим транспортом.

Найбільш популярні модифікації польових кухонь

Незважаючи на загальний принцип роботи, польові кухні різних країн світу значно відрізняються одна від одної конструкцією та принципом розгортання. Так, у Європі широко використовуються тентовані польові кухні у вигляді автомобільного причепа, у США – польові кухні, що буксуються, з металевими віконницями-навісами, варильною панеллю та місткою нішою для зберігання начиння. Сьогодні вже є модифікації польових кухонь, що мають елементи, що працюють на сонячній енергії, та розраховані на транспортування вертольотами.

Сталі, що використовуються в польових кухнях

Як очевидно з таблиці вище, виготовлення котлів сучасних польових кухонь застосовуються корозійностійкі марки стали. Найчастіше це 08Х18Н10 та її аналоги, так як вони мають жароміцність і хорошу пластичність, і до того ж стійка до впливу кислот, продуктів бродіння і парової обробки. Ці ж марки сталі використовуються для виготовлення ємностей термосів та термоящиків.

Але крім основної кухонної частини не варто забувати про інші частини польових кухонь. Наприклад:

• корпусні елементи кухні та термоящиків, рундук та димар виконуються з листових вуглецевих сталей Ст3 пс/сп та Ст5 пс/сп, S235JR та ін;
• елементи рухомої частини (причіпний пристрій, вісь, колісні диски, бризковики) виготовляються з вуглецевих сталей Ст1…Ст3 кп/пс, а ресори – з ресорно-пружинної сталі 65, 70, 60Г, 50ХГ та їх аналогів;
• частини топкового відділення виробляються зі сталей вуглецевих Ст3пс/сп, 10, 15К, 35, 40, 45 та ін, а також низьколегованих 15ГС, 16ГС, 09Г2С, 35Х, 40Х та ін.

Переваги застосування сталей

Наявність великого марочного асортименту вуглецевих, низьколегованих та легованих марок сталей дозволяє підібрати оптимальний варіант для вирішення будь-якого технічного завдання, і проектування та виготовлення польових кухонь не є винятком. До того ж сталі як конструкційний матеріал:

• значно дешевші, ніж кольорові метали;
• сприяють високій якості їжі, адже використання корозійностійких марок сталі дозволяє уникнути окислення продуктів та підтримувати котли в криштально-чистому стані;
• забезпечують довговічність польових кухонь та спрощують їх транспортування та обслуговування;
• дозволяють виконати консервацію обладнання будь-який термін.

Армійська польова кухня в зібраному вигляді

За рахунок технологічності та зварюваності сталей, що використовуються в польових кухнях, можна впроваджувати різноманітні технічні рішення. Вони дозволяють створювати різні форми основних та допоміжних елементів та частин, використовувати зварювальні, болтові та клепкові з'єднання та виконувати дрібний та великий ремонт обладнання. До того ж після закінчення терміну експлуатації сталеві частини та кухонне начиння можна повністю переробити.

Мий до чистоти, командире

Банно-пральне обслуговування особового складу – ще один із основних видів господарської діяльності в армії. Причому з організації та обліку помивання військовослужбовців та прання їх обмундирування можна писати багато і довго, оскільки це складний процес, що супроводжується оформленням численних списків, актів, накладних та інших документів. Такий бюрократичний підхід до гігієни особового складу лише наголошує на важливості даних заходів.

Правильно організоване помивання – запорука здоров'я солдатів і офіцерів, а прання та прасування покликані не лише підтримувати одяг та білизну в чистоті, але й попереджати їхнє передчасне зношування. Досконалість пральної техніки та лазневого обладнання сприяє зниженню собівартості робіт та підвищенню якості санітарно-гігієнічної обробки, тому роботи з розробки нових рішень не зупиняються навіть у мирний час.

Для реалізації банно-пралень у похідних умовах використовуються:

• польові дивізійні лазні;
• механізовані мобільні пральні;
• лазнево-пральні дезінфекційні поїзди;
• механізовані лазнево-пральні пункти;
• пересувні дезінфекційні душові установки та дезінфекційні камери.

Польові лазні здебільшого є наметами із встановленими всередині них загальними душовими. Тепла вода подається через систему труб та розсіювачів, виконаних з вуглецевої або оцинкованої сталі. Напір води регулюється за допомогою центрального та окремих вентилів.

У пересувних пральнях використовуються різні модифікації пральних машин, центрифуг, прасувальних пресів, дезбучильників. Оптимальне поєднання деталей, конструктивних та корпусних елементів з вуглецевих та нержавіючих сталей дозволяє досягти зниження їх вартості та ваги із забезпеченням високої продуктивності, довговічності та ремонтопридатності.

Забезпечення мобільних банно-пральних комплексів електроенергією здійснюється за допомогою дизельних генераторів та електростанцій. Подача холодної води ведеться із застосуванням насосно-компресорних установок, а подача гарячої води та пари в польові душові, лазні та пральні здійснюється пересувними котельними агрегатами, які також використовуються для нагрівання дезінфекції та дезінсекції одягу та взуття, прання та сушіння білизни. До такого обладнання відносяться жаротрубні, димогарні, водотрубні та комбіновані котли. Виходячи зі специфічних умов експлуатації, пересувні котельні установки мають паропродуктивність у межах 100...500 кг/год і розраховані на експлуатацію близько 8000...25000 годин.

Висновок

У наші дні продовжується велика робота з розробки та впровадження нових зразків польових кухонь та пральної техніки. У них почали використовуватись засоби автоматизації, вуглецеві, низьколеговані та леговані сталі з покращеними механічними та експлуатаційними характеристиками, що дозволило значно знизити масу польових кухонь та мобільних банно-пральних комплексів, а також підвищити продуктивність та ремонтопридатність обладнання та скоротити матеріальні та тимчасові витрати на заходи цього циклу.