Танки - машини зі сталевими м'язами

• Перші концепції танків
• Танки Другої світової – авангард сухопутної армії
• Танки в епоху холодної війни
• Танки у новому тисячолітті
• Танки не вмирають

Бойові танки можна впевнено назвати одними з найпотужніших військових машин ХХ століття. Вперше з'явившись на полях битви Першої світової війни, ці сталеві велетні повністю переломили тактику ведення траншейних війн і відкрили нову епоху – еру механізованих зіткнень. У XXI столітті вони також виступають одними з основних елементів наземних операцій і навіть беруть участь у десантуванні штурмових бригад.

Перші концепції танків

Перші спроби створити самохідні бойові машини робилися дослідниками ще в XV ÷ XIX століттях. Але в ті часи через неналежну матеріально-технічну базу та особливості тактики ведення сухопутних воєн просто не виникало ні критичної необхідності, ні виробничої можливості виготовлення танків.

Масова індустріалізація початку XX століття справила сильний вплив і на військові розробки. Так у вирі найзухваліших, а іноді нерозумних ідей, прогресом та технічною доцільністю були виокремлені найперспективніші моделі броньованої самохідної техніки та засуджені до забуття електромобіль «Фортеця» Обріо-Габе, сухопутний корабель Фро-Лаффлі, цар-танк Лебеденко. Усього ж підрахувати, скільки танків було придумано на той момент, навряд чи є можливим. Відомо лише, що спочатку розробники бронемашин керувалися ідеєю долати зону обстрілу та проривати оборону супротивника та ділянки, огороджені колючим дротом.

Перші танки мали грубі форми та були не дуже надійними. Ну, а якщо говорити про швидкісні характеристики, то за нинішніх часів вони були дуже тихохідними. Проте їх поява на полі бою, що часто супроводжується моторошним брязкотом і гуркотом, справляла неповторний психологічний ефект навіть на бувалих генералів і обстріляних солдатів.

Першість створення танків як бойових машин дискутується вже понад сто років. Так уже збіглося, що французи та англійці паралельно працювали над схожою проблемою та їх успішні реалізації практично одночасно брали участь у боях Першої світової війни.

Найвідомішим танком Першої світової війни вважається Марк I, розроблений Вільямом Тріттоном та Уолтером Вілсоном. Він мав характерну ромбоподібну конструкцію та був розрахований на екіпаж із 8 осіб. Його також відрізняла сталева катана броня та силовий агрегат на основі карбюраторного двигуна Даймлер з рідинним охолодженням, що дозволяло Марку I долати:

• підйом до 22 градусів;
• траншеї та рови шириною до 3,5 м;
• наземні перешкоди завтовшки до 1,0 м.

При великих напрацюваннях єдиним німецьким танком, який брав участь у реальних боях, став A7V. Автором машини був Джозеф Фоллмер. Загалом на підприємствах Даймлера Гезельшафта було випущено 20 танків цієї модифікації.

В основу перших французьких танкових розробок лягла конструкція машини Буаро, яка складалася з величезних гусеничних траків, встановлених на рамну систему, що обертається навколо моторизованого центру. Нездатність змінювати напрямок та неймовірно низька мобільність запропонованого пристрою змусила французьких конструкторів переглянути концепт бронетехніки в принципі та працювати над генерацією нових ідей. У результаті розробники пропонували міністерству найнетривіальніші проєкти, серед яких монстр «Сухопутний корабель» Поля Фро та електробронемашина «Фортеця» Обріо-Габе. Після тривалої низки експериментів у квітні 1917 року на поля битв почали надходити перші танки «Сен-Шамон».

У СРСР до проєктів танкобудування активно залучалися закордонні конструктори. Наприклад, 1931 року був випущений середній танк ТГ – машина, спроектована запрошеним німецьким інженером Едвардом Гроте. Проєкт передбачав, що танк матиме велику вогневу міць, відмінну маневреність та високий рівень бронезахисту. Але в результаті модель вийшла неймовірно дорогою у виробництві, а багато технічних задумів конструктора так і залишилися нереалізованими. Наприклад, сервоприводи замерзали і категорично не підходили для експлуатації за мінусових температур, двигун і трансмісія вимагали постійного доопрацювання, а через специфіку виробництва та деформації підбаштованого листа головну вежу танка намертво приварювали до корпусу.

Танк Гроте

Танки Другої світової – авангард сухопутної армії

На момент початку Другої світової війни танки набули не тільки більш виразних форм і гарних тактико-технічних характеристик, а й стали відігравати ключове значення в бойових діях. У різних країнах та на різних континентах інженери-конструктори методом проб та помилок створювали як легкі та важкі танки, так і моделі зі специфічними експлуатаційними якостями. Відповідно, концепція моделювання та принципу бронювання танків відрізнялася кардинальним чином, хоча майже на всіх встановлювалися двигун внутрішнього згоряння та сталева броня. Багато розробок були націлені саме на вдосконалення силового агрегату, трансмісії та балістичного захисту.

Танки Вермахту

З приходом нацистів до влади у Німеччині танкобудуванню приділяється особлива увага. Але банальна нестача сталі, нафти та інших ресурсів значною мірою обмежувала глобальність та амбітність планів Вермахту.

Якщо наших сучасників запитати, які танки найчастіше використовувалися німцями в боях Другої світової війни, більшість відповість – «Пантери» та «Тигри». Така думка нав'язана кінематографістами та окремими публіцистами. Насправді на театрі бойових дій дані машини з'явилися набагато пізніше після початку страшної та кривавої війни XX століття.

Танковий арсенал Німеччини на 1 вересня 1939 року

На 22 червня 1941 року в арсеналі Вермахту вже було 6290 одиниць броньової техніки німецького виробництва та 2054 одиниці трофейної бронетехніки, серед якої переважали французькі машини.

Пантера, вона ж за німецькою класифікацією середній танк Pz Kpfw V з бойовою масою 46 тонн і 75-міліметровою гарматою, була запущена у виробництво лише в 1943 році. Бойовий дебют машини відбувся на Курській дузі. Усього було вироблено близько 6000 одиниць машин у кількох модифікаціях, а платформа танка «Пантера» стала основою створення самохідних установок «Ягдпантера».

PzKpfwV («Пантера») – німецькі танки Другої світової війни, що відрізняються гарним балістичним захистом. Їхній корпус збирався з катаної броні. Вона, у свою чергу, виготовлялася з хромомолібденової сталі, в яку певним способом вводили в кількості 0,79...1,7% ще один значний легуючий елемент – нікель.

«Тигри» – важкі танки Вермахту. У класичному збиранні бойова маса машини становила 57 тонн, а гармата мала калібр KwK 36 (88 мм). Використовувалися вперше 1942 року під Ленінградом і наймасовіше – у боях під час взяття Харкова військами СРСР. «Тигри» застосовувалися до кінця війни. Загалом їх було випущено 1359 одиниць.

Танки СРСР

У Другу світову війну СРСР вступив із досить потужним арсеналом бойових танків. Станом на 1 червня 1941 року у складі механізованих підрозділів було 1392 одиниці нових танків Т-34 і КВ-1. Але великі втрати та активне просування противника змусили переглянути концепцію танкобудування та вжити низку заходів щодо вдосконалення існуючої бронетехніки та створення нових машин.

Танки СРСР, що використовуються під час Другої світової війни

Але все ж, незважаючи на виробництво різних типів танків та постачання озброєння від країн-союзників, Т-34 усіх модифікацій показали себе як найкращі середні танки періоду Другої світової.

Танки ленд-лізу

Список танків Другої світової продовжують машини США, адже 1942 року американці розпочали постачання військової техніки СРСР за договором. І вже наприкінці весни цього року німецькі війська зустріли на Східному фронті танки типу M2A1 та M3 (Лі, Стюарт). Незважаючи на свою архаїчну конструкцію, модифікації танків M3 активно використовувалися радянською армією протягом літа та осені 1942 року. Так, вони відрізнялися бойовою потужністю і дозволили частково заповнити втрати техніки першого року війни, але їх габарити та погана мобільність сприяли швидкому знищенню противником.

Середній танк М3 «Лі»

Пізніше на театрі танкових битв з'являється "Матільда" - середній піхотний танк Великобританії. Але, як і Стюарти, ці машини союзників несли мале озброєння і кардинально програвали військовій техніці Німеччини. Проте піхотинці та десантно-штурмові бригади досить високо оцінили плавний хід «Шерманів» (M4 Medium). Це були найкращі танки, що надходять за ленд-лізом. Використовувалися «Шермани» до закінчення Другої світової.

Танки в епоху холодної війни

У післявоєнний час багато країн зрозуміли, що ключова бойова перевага базується не лише на тактичних перевагах, а й на передових військових технологіях. Створення броньованих машин ґрунтувалося на використанні нових:

• марок броньової сталі;
• види накладної броні;
• принципи конструювання.

Таким чином, в епоху холодної війни доктрина створення та застосування танків суттєво змінилася. В армійському арсеналі більшості країн в обов'язковому порядку була дивізія танків загального призначення, а проектування та виробництво броньової техніки, так само як і створення матеріалів для неї, почали приділяти колосальну увагу. В результаті геній інженерної думки сприяв створенню:

• в Італії танків OF-40;
• у ФРН танків «Леопард» та «Леопард-2»;
• у США танків М46, М47, М48, М60 та «Абрамс»;
• у Великій Британії танків «Віккерс», «Центуріон», «Чіфтен», «Челленджер»;
• у СРСР танків Т-44, Т-54, Т-62, Т-64, Т-72, ​​Т-80;
• в Ізраїлі танків «Меркава»;
• у Франції танків AMX-30;
• у Швеції танків Strv-103.

Танки у новому тисячолітті

Американський журнал The National Interest назвав найкращі танки 2022 року. На думку експертів цього видання, найпотужнішими на сьогоднішній день у світі можна назвати M1A2 SEP V2 Abrams (танки США), Leopard 2 A7+ (танки Німеччини), Merkava Mk4 (танки Ізраїлю), K2 Black Panther (танки Південної Кореї), Challenger 2 (танки Великобританії), "Армату" (танки росії), AMX-56 Leclerc (основний бойовий танк Франції). Українським спеціалістам також є чим пишатися – вітчизняний танк «Оплот-М», розроблений Харківським конструкторським бюро машинобудування, є відмінним зразком броньованої техніки, що має високу маневреність, вогневу міць і багаторівневу систему бронювання, що дозволяє йому вирішувати широке коло бойових завдань. Профільні фахівці неодноразово відзначали перевагу даної моделі над багатьма іноземними аналогами, у тому числі над «Арматою».

Танк, що використовується у сучасних боях

З низки політичних та економічних причин, вступивши в нове тисячоліття, для власних потреб танки Україна не виробляла в достатній кількості і не оновлювала тривалий час парк. Практично весь її армійський арсенал складався з танків Т-72АМТ та Т-72АВ/Б1, Т-674БМ та Т-64БВ, а також іншої техніки, що залишилася після розпаду СРСР. Першим вагомим поповненням стали п'ять основних бойових танків Т-84 («Оплот») розробки Харківського конструкторського бюро машинобудування, прийнятих на озброєння українською армією якраз 2000 року.

У зв'язку з бойовими діями, що почалися на сході країни, військовий арсенал України став поповнятися за рахунок поставок з інших країн. Польща поставила кілька одиниць PT-91 «Twardy», та 28 одиниць M-55S Словенія.

У 2000 році пакистанська армія взяла на озброєння танки «Аль-Халід». Це китайсько-пакистанська технологія, створена на основі «90-II». А з 2010 року Японія, а точніше корпорація Mitsubishi Heavy Industries, розпочала виробництво TK-X – танків останнього покоління. У цих машинах передбачено цифрове наведення, електронну розвідку, нові принципи зв'язку та інші численні інновації.

Танки не вмирають

Незалежно від технічного концепту, особливостей модельного ряду та країни виробництва танки створювалися та продовжують створюватися зі сталі – найдоступнішого та найміцнішого конструкційного матеріалу. У танкобудуванні використовуються численні марки вуглецевої, низьколегованої та легованої сталі, при цьому бойова маса сталевих велетен іноді доходить до 50 і більше тонн. Природно, зняті з виробництва і підбиті в ході бойових дій танки, що навіть є купою викрученого металу, обов'язково підлягають переплавленню.

«Пантера», підбита військами союзників

Під час війни сталь є стратегічно значущим матеріалом. Тому підбиті у степах України німецькі та радянські танки Другої світової спеціальними бригадами збиралися та вирушали до тилу для ремонту чи переробки. Причому як німецька, і радянська сторона використовували і трофейну техніку, залишену противником на полі бою. Покинуті підбиті під час боїв машини часто розбиралися місцевими жителями, оскільки ковалі та умільці, виявивши високий рівень майстерності, часто перековували та переробляли окремі елементи танкової броні чи ходової частини у сільськогосподарські знаряддя та різноманітний інструмент. І треба зауважити, що створені предмети та технічне оснащення служили багато років надійно та безвідмовно.

Висновок

З перших днів застосування танки внесли кардинальні зміни у тактику ведення воєнних дій та вплинули на світову промисловість загалом. Сталева броня та міць зробили цих велетнів справжніми мобільними фортецями та головними учасниками сухопутних битв XX століття. Але навіть з появою безпілотників та застосуванням методів інформаційної та гібридної війни, а також незважаючи на існування самохідної артилерії, зенітно-ракетних комплексів, колісної техніки, авіації, танки ще тривалий період залишатимуться найбільш застосовуваною бойовою технікою. І розробка нових марок сталі та дешевих способів виплавки допоможуть вивести танкобудування на кардинально новий рівень.

Ми раді, що ви зацікавилися інформацією з нашого блогу. І даємо згоду на використання матеріалів для навчальних цілей або особистого користування.
Проте попереджаємо, що копіювання інформації для публічного розповсюдження – це порушення авторського права та інших прав інтелектуальної власності згідно з Бернською конвенцією та Законом України про авторське право №3792-XII.