Ваше місто
smc@metinvestholding.com
Написати листа
smc@metinvestholding.com
0 800 30 30 70
Подзвонити
0 800 30 30 70
Замовити дзвінок
Увійти

Зареєструватися

Нормалізація сталі: процес, температура, режими, час

  1. Головна
  2. Статті
  3. Нормалізація сталі: процес, температура, режими, час
Нормалізація сталі: процес, температура, режими, час
Що таке нормалізація сталі? Опис і суть процесу, температурні режими витримки і нормалізації сталі, основні методи термічної обробки і нормалізації металу
Нормалізація сталі: процес, температура, режими, час
Метінвест СМЦ
https://metinvest-smc.com/ua/articles/normalizatsiya-stali-protsess-temperatura-rezhimy-vremya/
2020-11-23 12:48:46
Нормалізація сталі: процес, температура, режими, час
18 Грудня 2019

Метал, який використовується у виробництві високотехнологічних конструкцій і деталей, частіше за все повинен бути однорідним та дрібнозернистим. Такі сталі володіють більш високими механічними характеристиками у порівнянні з матеріалом крупнозернистої структури. Для отримання необхідних механічних властивостей, зміни внутрішньої будови використовується термообробка сталі. Вона включає безліч методів температурного впливу.

Ключові поняття – важлива термінологія

  • Діаграма стану залізо/вуглець – графік залежності фазового стану сплавів заліза з вуглецем від їх хімічного складу та температури.
  • Мартенсит – пересичений твердий розчин вуглецю в α-залізі.
  • Цементит – хімічна сполука з формулою Fe3С (карбід заліза).
  • Аустеніт – твердий розчин вуглецю в ƴ-залізі. На діаграмі стану залізо-вуглець аустеніт з'являється вище температури перлітного перетворення (727°С).
  • Температура перетворення Ас3 – нагрів, при якому закінчується перетворення фериту в аустеніт. Для сталей з різним вмістом вуглецю температура Ас3 відрізняється.
  • Дендритна ліквація – неоднорідність хімічного складу, характерна для сплавів, які тверднуть при нормальних умовах.
  • Ас, Ar – критичні точки температури фазових перетворень. Ас – при нагріванні, Аr – при охолодженні.

Що таке нормалізація сталі та навіщо вона потрібна

Нормалізація сталі (НС) є різновидом відпалу й відноситься до процесів термічної обробки (ТО), при яких сплав нагрівається до аустенітного стану, витримується певний час та охолоджується. В даному випадку нагрів відбувається до температури, що перевищує критичну точку Ас3 на 30-50°С, при якій метал витримується, а потім охолоджується на повітрі.

Для кожного виду сплавів існує свій певний режим обробки. В ході процесу:

  • усуваються дефекти внутрішньої структури;
  • підвищується міцність;
  • знижується межа холодноламкості;
  • відбувається повна рекристалізація.

Результат ТО описується графіком з координатами «температура-час». Для доевтектоїдних (вміст вуглецю до 0,8%), евтектоїдних (0,8% вуглецю) й заевтектоїдних (понад 0,8% вуглецю) сталей температурний режим нормалізації й структурний та фазовий склад після термічної обробки будуть значно відрізнятися.

Нормалізація сталі використовується в таких цілях:

  • усунення залишкових внутрішніх напружень;
  • збільшення/зниження міцності, твердості в залежності від термічної й механічної історії виробу;
  • зміна структурного складу в дрібнозернистий у виливках;
  • видалення наклепу;
  • підготовка до подальшого термічного зміцнення (загартування).

У чому суть процесу нормалізації сталі?

Щоб зрозуміти, для чого потрібна нормалізація сталі, потрібно розібратися в технології.

Для виконання даної обробки використовуються спеціалізовані ділянки металургійних та переробних підприємств, оснащені термічними печами та іншим допоміжним обладнанням. Тут метал нагрівають до температури аустенітизації, яка залежить від конкретної марки сталі. Після необхідної витримки сталевий виріб вивантажують з наступним охолодженням на спокійному повітрі (іноді може застосовуватися посилене повітряне обдування).

У прокатних цехах металургійних підприємств нормалізація за такою схемою може бути замінена нормалізуючою прокаткою, яка здійснюється в потоці стану з використанням тепла нагріву напівфабрикату перед деформацією. Така обробка дозволяє отримати структуру й властивості сталевого прокату, аналогічні нормалізованому стану, при набагато менших тимчасових й енергетичних витратах.

Режими нормалізації сталі – температура, час

Ключовими параметрами будь-якої термічної обробки є:

  • температура нагріву – вибирається залежно від виду ТО та марки сталі, з урахуванням вмісту вуглецю й основних легуючих елементів;
  • час витримки – час, який проводить сталевий виріб в печі при заданій температурі для рівномірного прогріву й протікання структурних та фазових перетворень. Час вибирається, виходячи з габаритів виробу, його хімічного складу та температури нагріву. Чим товщі виріб, вище ступінь легування й менше температура – тим довше будуть протікати фазові процеси;
  • вид, середа й швидкість охолодження безпосередньо впливають на формування остаточних структури та механічних характеристик. Зразки однієї марки сталі, нагріті до однієї й тієї ж температури, але охолоджені по різних режимах матимуть абсолютно різний комплекс властивостей.

Температуру нагріву сталі під нормалізацію вибирають з урахуванням її критичних точок. Найчастіше для цього використовують спеціальні ізотермічні та термокінетичні діаграми розпаду аустеніту. Для нових марок сталі значення критичних температур визначають дослідним шляхом.

Для доевтектоїдних сталей температура нагріву під нормалізацію зазвичай призначається на 30-50°С вище критичної точки Ас3. Заевтектоїдні сталі нагрівають до більш низьких температур в інтервалі Ас1-Ас3 (типовий режим – Ас1 +50°С) для виключення надмірного зростання зерна аустеніту й подальшого утворення грубої сітки цементиту.

Тривалість нагрівання під нормалізацію складається з двох основних елементів – часу прогріву виробу до заданої температури й часу фазових перетворень. Для малогабаритних виробів простої форми зазвичай для прогріву достатньо 15 хвилин. Час фазових перетворень залежить від ступеня легування сплаву: для вуглецевої сталі й низьколегованих марок призначають 1,5 хвилини на кожен міліметр товщини продукту, для високолегованих – 2-2,5 хв/мм.

Охолодження

Це важливий елемент термічної обробки, яка формує комплекс якісних та експлуатаційних характеристик виробу. Нормалізація сталі виконується з охолодженням на спокійному повітрі або із застосуванням прискореного обдування вентиляторами.

В результаті такої термообробки нормалізована сталь стає більш дрібнозернистою й рівномірною по механічних характеристиках у порівнянні з гарячекатаної.

Інші методи термічної обробки

ТО сталі дозволяє надати матеріалу характерний набір властивостей шляхом зміни його внутрішньої структури. Крім нормалізації, термічна обробка сталі може здійснюватися й іншими методами.

  • Загартування. Металопрокат прогрівається до температур вище точок фазового перетворення, а потім різко охолоджується у воді, маслі, сольових та інших розчинах (в залежності від складу сталі й необхідної швидкості охолодження). Така обробка надає матеріалу високу міцність, твердість та крихкість. Загартування проходять деталі, що працюють під статичним навантаженням й в умовах абразивного зношування, але без впливу мінливих коливань.
  • Відпуск сталі. Його проходять деякі заготівлі після загартування, а також вироби, що вимагають зняття внутрішніх напружень або коригування мікроструктури. У цьому випадку нагрівання виконують до температур нижче фазових перетворень з подальшим охолодженням на повітрі або прискорено – у воді. При цьому підвищуються пластичність та ударна в'язкість, знижується міцність й твердість сталі.
  • Відпал. Здійснюється за технологією нагріву вище фазових перетворень з подальшим плавним охолодженням прямо в печі. Після такої обробки сталь має найвищу пластичність й найменшу міцність. Нормалізація є підвидом відпалу, відрізняється тільки умовами охолодження (часто її називають нормалізаційним відпалом). За рахунок більш швидкого охолодження металу нормалізація є більш продуктивною.
  • Термічна обробка в технологічному потоці прокатного стану. Найбільш перспективний напрямок розвитку технологій ТО, який скорочує тимчасові й матеріальні витрати, а також екологічне навантаження. Найпопулярнішими на сьогодні є способи термомеханічної, нормалізуючої та контрольованої прокатки, а також пряме загартування з прокатного нагріву.

Вибір способу термічної обробки здійснюється на підставі хімічного складу і параметрів сталевого виробу, рівня властивостей, який потрібно забезпечити, а також наявного набору обладнання для здійснення даних операцій. Термічна обробка може застосовуватися і як проміжна операція при виготовленні металовиробів, і як остаточна – що додає продукту кінцевий комплекс характеристик.

Щоб убезпечити своє виробництво від форс-мажорних ситуацій, пов'язаних з використанням деталей та конструкцій з неякісного металу, придбайте тільки сертифіковану продукцію й тільки у надійних постачальників.

Якщо ви вирішили купити металопрокат у нас, ви отримуєте додатково гарантію відповідності заявленій структурі й хімічному складу. Потрібна консультація? З будь-яких питань звертайтеся на нашу контактну лінію за телефоном 0800-30-30-70 – надаємо консультативну підтримку безкоштовно.